Сніг на Виноградар таємниче пада...
Сніг на Виноградар таємниче пада,
Обіймає землю чарівну свою,
А колись з тобою ранньою весною
Ми були в щасливому раю.
Ти була, як весна, ніжна і зваблива,
Чом між нас в літній час прошуміла злива,
Розійшлись у житті наші дні, дороги,
А у серці на дні розлились тривоги.
Сипле сніг і вкрива смутком все довкола,
Озовись, посміхнись, зоре білочола.
Хай розтануть сніги, на вікні — троянди,
Очі — ви голубі пелюстки лаванди.
Повернись, повернись з теплою весною,
Що квітчає красу вже не за горою.
Перша ти весняна ластівка кохання,
Ти навіки моє щастя і страждання.
