Білі лебеді
Закохалась ніжно я в поета.
Світ звичайний — поетичним став,
Бо пісні його — дзвінка планета,
А думки — високий п’єдестал!
Приспів:
А по небу, а по небу — білі лебеді,
А по небу, а по небу білі лебеді — хмарки,
А за мною, а за мною ходять легіні,
Але в серці, але в серці тільки ти!
Я іду до тебе, як на сповідь,
Як у храм святого божества…
Віщі дзвони нашої любові
Понесуть свій голос в небеса.
Приспів.
Не боюсь я плину днів буденних,
Не згасить їм щастя, не згасить!
І в зірках закоханих, священних,
І в світанках вічно нам світить!
Приспів.
