Нещаслива п’ятниця
В народі кажуть: «Якщо 13-е число випадає на п’ятницю,
день буде нещасливим». Втім, я не вірила — аж до п’ятниці
13-го жовтня 1995 року.
Той день так сонячно почавсь,
Немов весна війнула в груди,
І всі, хто на шляху стрічавсь,
Були приємні, милі люди.
А я чекала, щоби ти прийшов
Із падолисту, під мелодію каштанів,
З бентежно-трепетних дібров,
Із голубих, мов сон, туманів.
І ти з’явивсь зненацька, наче птах,
І підійняв мене до високості,
Розквітле щастя на вустах,
Немов назавжди завітало в гості.
Був ніжний погляд і страждання,
Було сполохане чекання
Таємних радощів жадання,
Святе земне зачарування.
А ти пішов. Погас осінній вечір,
Печально впав кленовий лист,
І тільки вітер обіймав за плечі,
А серце тужно плакало: «Вернись».
А ти пішов, пішов жорстоко,
Аж небо розкололося навпіл,
Та хай тобі не буде одиноко,
Хай буде сонячно довкіл.
