Лист ожини
Облітає лист з ожини
Тихим смутком журавлиним,
Опадає він додолу
І веде таку розмову:
«Усе літо я доволі
Жартував із вітром в полі,
А тепер я з ним прощаюсь,
Із землею обіймаюсь».
Приспів:
Лист ожини, лист ожини
Знову опадає.
Тихим смутком журавлиним
Листячко злітає
«До її прилину лона,
Щоб вона була червона,
Багряниста, як намисто, —
Скрізь по ній засяє листя.
Та не вічні злі морози,
Налетять весняні грози.
Знову прийде наше свято:
Будем з вітром розмовляти».
Приспів.
