Загорівся на обрії місяць...

Загорівся на обрії місяць,
Засіяли багряні зірки,
Мовби срібнії хвилі Дніпрові,
Вже полинули в безвість думки.
І крізь звуки акордів природи
Ллється голос незнаний здаля.
І, неначе веснянії води,
За строфою строфа прибува.