Я проснулась, як місяць ясний...

Я проснулась, як місяць ясний
Цілував мої коси сумні,
І промінчик його — тиха ласка
Заглядав ніжно в очі мені.

Потім тихо ковзнув по персах,
Мов торкнувся до них вогнем.
І було це, як дивна казка,
Оповита осіннім вінцем.

Простяглись мимоволі руки,
Мабуть, тебе хотіли знайти,
І жаліли, що пестить місяць,
Ясен місяць, але не ти.