Світанок в горах
Ти, мабуть, спиш іще о цій порі,
Ось-ось уже почне світати,
Чекаю сходу сонця на горі,
Як вмію лиш Тебе чекати.
Так ніжно і бентежно на душі,
Внизу вирує Чорне море.
Навкруг немає жодної душі,
Лиш місяць обіймає гори.
Ще зовсім тихо. Сплять гірські ліси,
Дрімає солодко пташина.
В передчутті ранкової краси
Завмерла вся моя Вкраїна.
Та ось озвалась чайка. Ще одна.
Бентежна музика природи.
О, Боже мій, яка то дивина,
Коли над світом сонце сходить.
