Метрополітен-парк
Метрополітен-парк, Метрополітен-парк,
Що в казковому штаті Огайо,
Метрополітен-парк, Метрополітен-парк,
Усім серцем тебе я кохаю.
Тут краса неземна, неземні кольори
Таємничої, ніжної осені
І шепоче вона: «Забери, забери
Мої чари ще вітром не скошені.
Заховай у душі моїй вроду ясну,
Всю красу індіанського літа,
Най тихенько розбуджує диво-струну,
Що дріма, мов дитина сповита».
Із любов’ю тендітно я їй підкорюсь,
Мов маленьке дитятко природи.
В синє небо її задивлюсь
І на тихі джерельнії води.
До берізок-сестриць притулюсь,
До калини, що з отчого краю,
Вдячно Господу знов помолюсь
За той рай, що в житті цьому маю.
