Люблю студену воду із криниці...

Люблю студену воду із криниці
Черпати відерцем, що край села
Висить й запрошує напитись,
Коли втомився, ідучи здаля.

Люблю, коли роса холодна
Приємно вранці ноги освіжа,
А десь з-за обрію, всміхнувшись,
Назустріч сонце поспіша.

Люблю ліпить сніжки після морозу,
Коли холодний сніг зашпари заганя,
Та не люблю, коли в прощанні сльози,
Що їх твоя холодність навіва.