Туманіють далі в сизому серпанку...

Туманіють далі в сизому серпанку
І вальсує тужно вітер угорі,
В нелегку дорогу, у життя армійське
Сина проводжає ненька на зорі.

Ще, здається, вчора ніжно колискову
Проспівала в хаті край села,
Сина доглядала, працювать навчала,
Ніжність материнську до землі дала.

Наче птах осінній вилітає з дому,
Крил його нікому не зламать:
Сповнений любові до народу й краю,
Буде Україну рідну захищать.