Вже давно покрила нічка небо...

Вже давно покрила нічка небо
Вишиваним темним полотном,
Тільки я сама в своїй кімнаті
Буду ще сидіти за столом.

Все я буду згадувать мрійливо,
Як тебе зустріла я колись,
Як при місяці ясному в нас грайливо
Очі від любові зайнялись.

Ти стояв, мов цар земного світу,
Весь в сніжинках, в ясних кольорах,
Зиму сонцем ніжності зігріту
Ти приніс в закоханих вустах.

• < Попередня
• Наступна >