Бажань інтимних перегук
Я так давно вже віршів не писала,
Що і забула, як зрина,
Народжується, в силі розквітає
Душевна рима чарівна.
Кудись від мене рими повтікали,
А думка стала квола і слабка.
Чому так сталося? Не раз собі гадала,
А тільки зрозуміти не могла.
Ось ти поїхав — і на самотині
Розважити прийшли вони -
Мої найкращі ліки: по краплині
Бадьорості й натхнення принесли.
І я зненацька все збагнула:
Ввірвалась проза у життя,
Сама сумую дні і ночі,
У сні шукаю забуття.
А проза точить, точить, точить
І час від часу подає
Поезії малий шматочок,
Який лиш жалю завдає.
Але тоді, коли ми поруч
І серце відчуває серця стук,
Тоді у нас найбільша радість:
Бажань інтимних перегук.
