Дивосвіт Ніни Омріяної-Бай

Ніна Омріяна-Бай народилася 17 квітня 1957 року в селі Городище Ковельського району Волинської області. Справді, творчість Ніни Омріяної-Бай є бажаною, омріяною для читачів. Тому так вдало пасує поетесі її псевдонім. А обрала Ніна цей псевдонім тому, що дуже любить мріяти, що їй подобається слово «мрія», яке подарувала нам Леся Українка, хоча вперше його вжив Михайло Старицький, а потім — мати Лесі Олена Пчілка. А ще слово «Омріяна» містить літери дівочого прізвища нашої сучасної поетеси — Миронюк. І це є закономірним, що прізвище і псевдонім містять 7 букв. До речі, цифра 7 для Ніни Омріяної-Бай є улюбленою. Цифра 7 — одне з чисел, яке найчастіше вживається в слов’янській культурі, є символом удачі, містить в собі поняття досконалості. Тож, обравши псевдонім споріднений з дівочим прізвищем, поетеса і таким чином тримає зв’язок зі своїм родом, з батьками, які так мріяли, що в них після сина народиться донька. І сім років вчителька Поліна Харлампіївна і працівник сільської ради Іван Сидорович Миронюки чекали цієї щасливої миті. До речі, брат Ніни Олександр Миронюк — видатний лікар –кардіохірург вищої кваліфікаційної категорії, який працює в Національному Інституті хірургії та трансплантології ім. О. Шалімова Національної академії медичних наук. Олександр Іванович був хірургом — асистентом при пересадках серця, які вперше проводилися в Україні.

1974 року Ніна закінчила Ковельську середню школу № 3. 1981 року здобула вищу освіту на факультеті журналістики Київського Державного університету ім. Тараса Шевченка. Ніна Омріяна-Бай працювала в газетах: «Трибуна січнівця», «Вісті з України», «Україна. Європа. Світ», «Україна і світ сьогодні», «Українське слово», «Молодь України», у журналі «Жінка».

Крім названих вище газет журналістка публікувалася також в інших виданнях. Зокрема, в журналах: «Україна», «Дніпро», «Самостійна Україна», «Волинь моя», «Українка в світі» (м. Торонто), «Нові дні» (м. Торонто); в газетах: «Урядовий кур’єр», «Молода гвардія», «Говорить і показує Україна», «Культура і життя», «Профспілкові вісті», «Народна», в тому числі і в закордонних — «Час і події» (Чикаго), «Українське слово» (Париж) тощо. Також була редактором видання журналу «Українська Автокефальна Православна церква Святої Покрови» до 50-ліття її заснування (м. Чикаго). Підготувала до друку дві збірки поезій Олекси Даріана з Чикаго — «Джерела пам’яті» і «Житейське море».

У творчому доробку письменниці Ніни Омріяної-Бай сім книг. Вийшли в світ три поетичні збірки — «Я-Українка», «У моєму серці квітне Україна», «Небесне і земне», а також прозові твори: «Серед українців Америки», «Живу, Вкраїно, я Тобою», «Доля українки» (видана українською і німецькою мовами), «Українка, збережена Господом». Нарис Ніни Іванівни «Черешневий цвіт його мелодій» надруковано в книзі спогадів про народного артиста України Анатолія Горчинського «Люблю = і все». Ніна Омріяна-Бай має аудіокасету «Я — українка» та компакт-диск «Моїй коханій Україні». Вірш «У моєму серці квітне Україна» перекладено німецькою мовою Іриною Качанюк-Спєх (Мюнхен) і увійшов до її книги «Безмежнеє поле. Українська поезія у переспіві німецькою мовою». Завдяки композитору Степану Спєху цей вірш став піснею, яку надруковано у великій книзі «Композиції» (Нью-Йорк — Мюнхен — Львів). Декілька пісень Ніни Омріяної-Бай входять до збірки пісень народного артиста України Анатолія Горчинського «Росте черешня в мами на городі», до книги «Співана поезія Зої Слободян», до книги пісень «З любов’ю»…

Ніна Омріяна-Бай проводила презентації своїх книг і робила творчі вечори у Будинку письменника, у Будинку Збройних сил України, в Концертному залі Українського дому, в Торонто, Детройті, Чикаго, Сіднеї, у бібліотеках Києва… Також Ніна Омріяна-Бай була гостею передач на українському радіо і телебаченні в Києві, Луцьку, Гребінці, Тернополі, Хмельницькому, Чикаго, Детройті, Торонто, Сіднеї. Пісні поетеси Ніни Омріяної-Бай звучать на радіо, фестивалях і концертах у виконанні відомих артистів: Анатолія Горчинського, Світлани Мирводи, Катерини Василенко, Євгенії Крикун, Богдана Сташківа, Зої Слободян, В’ячеслава Корепанова, Людмили і Олександра Бурміцьких, Тетяни Оленєвої-Стаматі, Світлани Сорочинської, Ігоря Вовчака, Ярослави Декалюк, Наталії Бучель, Оксани Мулярчук, Василя Дунця, Івана Пустового, Раїси Осипової, дуету «Душа Волині» у складі Алли Опейди і В’ячеслава Судими, Ганнадія Володька, Тетяни Негрій, Леоніда Нечипорука, Віктора Ліфанчука, Тетяни Оцалюк, Юрія Марштупи, Олени Мишляковської -Урбанович, ансамблю «Зернятко»(художній керівник — односельчанка Раїса Заклецька), Діани Файко, Анастасії Тарнавської, Андрія Мигулі, Світлани Мирочник та багатьох інших виконавців… Вибороли грант у конкурсі «Крок до зірок» з піснею «Розкажи, розкажи мені, вітре» (слова Ніни Омріяної-Бай, музика О. Бурміцького) виконавиці Світлана та Зоряна Монастирські. Співак Богдан Збризький з піснею Ніни Омріяної-Бай і композитора Ігоря Вовчака «За все, Всевишній, дякую Тобі» здобув перемогу на IY фестивалі-конкурсі української духовної сучасної пісні «З піснею до Бога», що був приурочений 150-річчю з Дня народження Андрея Шептицького. Більше того після перемоги на фестивалі Богдан Збризький виступав перед численною публікою, де був присутній сам Папа Римський. А першу свою творчу перемогу Ніна Омріяна–Бай здобула ще в далекому 1995 році, коли працювала в газеті «Вісті з України, яка виходила при товаристві зв’язків з українцями за кордоном. Тоді на фестивалі ім. Марії Конопницької в Пшедбожі (Польща) пані Ніна здобула призове місце за переклад ліричного циклу польської письменниці «До жінки». Саме тоді, працюючи в газеті «Вісті з України», Ніна Омріяна-Бай познайомилася і зробила розлоге інтерв’ю з незабутнім земляком, адвокатом, заслуженим юристом України, Президентом Української іноземної юридичної колегії (Укрінюрколегії) Данилом Курдельчуком, оскіл. Ніна була на першому зібранні волинян, що відбулося в Будинку актора. Тоді вихідці Волині ще навіть не були зареєстровані, як МГО «Волинське братство». Відтоді Ніна приросла серцем і душею до своїх волинян, які мешкають у Києві, і ця любов до них триває в неї донині.

Ніна Омріяна-Бай — член Національної Спілки журналістів України з 1995 року, Кавалер Ордена Святої Варвари Великомучениці, володарка Ордену «Патріот України» та німецького Ордену за заслуги у міжнародній співпраці «Єдність у різноманітті». Є членкинею Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, а також — Жіночого клубу «Волинянка».

Чоловік Ніни Омріяної-Бай Іван Петрович — інженер-енергетик. Донька — Ольга Стефан, 1984 р. н. — лікар-косметолог. Донька — Юлія Бай, 1984 р. н. — юрист і підприємець. Є Софійка (2009 р. н.) та Лука (2010 р.н.). Є і завжди буде у Ніни Омріяної–Бай любов до рідної Волині і України. Про що, власне, і свідчить її життя та творчість.